Гра "Сокіл "Джура""

Довгоочікувана подія, військово-патріотична гра “Сокіл “Джура”, у якій змагались учні старшої вікової категорії, вже минула. Позаду довгі місяці підготовки,  минулись хвилювання. Вгамувались емоції. Настав час підсумків та висновків. А висновки - це те, що залишилось у пам’яті дітей, що їх вразило, схвилювало. Це те, що винесли у своїх щирих серцях і вклали в душу, запам’ятали.

До рою “Нащадки козаків”, Березанської ЗОШ І-ІІІ ступенів №4, увійшли учні 9-10 класів: Бугаєнко Євгеній (ройовий), Бутенко Євгеній, Трєскін Станіслав, Кисіль Ярослав, Хатян В’ячеслав, Максюта Роман, Тарасенко Віліна, Глушак Вікторія. Про кожного з них можна розповідати багато, а всіх їх об’єднує чесність, відповідальність, взаємоповага та взаємопідтримка.

Щоб дізнатись думку дітей про гру, я поставила їм питання:

• Що сподобалось під час проведення гри та які залишились враження?

            Відповіді були очікувані.

• У цій грі я брала участь вперше,- зазначила Тарасенко Віліна, - тому залишилось  багато різних емоцій. Були переживання і радощі, або все й одразу. Ночівля в палатках, дружня атмосфера, командний дух  запам'яталися мені найбільше. А найголовніше те, що багато людей відкрилися для мене з іншого боку, і ми стали справжніми друзями.
• На все життя запам’ятаю картоплю, яку чистив разом із солдатами на польовій кухні, - зізнався В’ячеслав Хатян.

До розмови долучився Кисіль Ярослав:

• Загалом гра “Джура” дала море позитивних емоційних у плані спілкування, командної роботи під час квестів. Про результат не сильно хочеться думати, бо він не такий важливий, як враження в цілому. Найважче, звичайно, це сама підготовка, а на самій грі класно!
• Я погоджуюсь з Ярославом, - додав Бугаєнко Євгеній, - адже, коли я йшов, то хотів перемагати. Думав, що буде нудно, але так як у нас у команді  була Віка, то нудно не було ні хвилини. А на рахунок емоцій, то після Джури, я йшов додому, а додому зовсім не хотілось, тому що багато хто з рою став близьким. Хотілось ще і ще проводити час з ними. Тому як ройовий скажу, що ми всі красавчики, головне бути командою, а ми нею були! Це точно! А емоцій стільки, що залишаться аж до 1 вересня.

Напевно, ці слова є найкращим підтвердженням, що сили організаторів змагань, вкладені у підготовку і проведення гри, були витрачені недаремно. Саме ці слова є найкращою подякою!